Миколаївська ОВА перейменувала понад 150 вулиць в Первомайській громаді

У Миколаївській області розпорядженням голови обласної адміністрації перейменували понад 400 вулиць.

Розпорядження, підписане Віталієм Кімом, опубліковане на офіційному сайті обласної адміністрації.

Які тепер офіційні назви вулиць у Первомайській громаді?

1. Вулиця Бабеля — Ромська
2. Вулиця Андрія Юмашева — Марка Кропивницького (Марко Кропивницький (07.05.1840-1910) – український письменник, театральний режисер і актор; створив перший професійний український театр).
3. Вулиця Віктора Талаліхіна — Едуарда Вагоровського (Едуард Вагоровський (22.02.1965-22.02.2024) — український військовий, учасник оборони України, Герой України, посмертно, 2022 рік).
4. Вулиця Володимира Коккінакі — Подільська.
5. Вулиця Володі Дубініна — Рея Бредбері.
6. Вулиця Гвардійців Родимцева — Цегельна.
7. Вулиця Генерала Дмитра Карбишева — Дмитра Коцюбайла (Дмитро Коцюбайло (01.11.1995 — 07.03.2023) — український доброволець, лейтенант (посмертно), командир батальйону «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, член Проводу національно-визвольного руху «Правий сектор» (2020—2023). Герой України (2021)).
8. Вулиця Генерала Івана Турунова — Донецька.
9. Вулиця Генерала Павла Батова — Семена Скалозуба (Семен Скалозуб – український кошовий отаман (1599), прославився морськими походами проти османів).
10. Вулиця Георгія Добровольського — Добровольців.
11. Вулиця Жамбила Тулаєва — Олімпійська.
12. Вулиця Жовтнева — Серпнева.
13. Вулиця Івана Панфілова — Вузькоколійна.
14. Вулиця Івана Папаніна — Валерії Джулай (Валерія Джулай — первомайська поетеса (19.03.1915 — 30.07.1984)).
15. Вулиця Івана Черняховського — Леоніда Кушніренка (Леонід Кушніренко — почесний громадянин Первомайська, хірург (1953-10.03.2019). Протягом 14 років, починаючи з 1977 року, працював лікарем-ординатором травматологічного відділення Первомайської міської лікарні. З 1991 по 2019 роки працював завідувачем хірургічного відділення №2 Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні. Нагороджений медаллю «За заслуги перед містом», відзначений нагородами різного рівня).
16. Вулиця Сидора Ковпака — Асі Гранатурової (Ася Гранатурова — відома модель для багатьох фотографів, художників і скульпторів, уродженка Первомайська (1911-1982)).
17. Вулиця Костянтина Ціолковського — Млинарська.
18. Вулиця Кузнєчна — Ковальська.
19. Вулиця Любові Шевцової — Софії Русової (Софія Русова — українська вчителька, письменниця, літературознавиця і громадська діячка, одна з організаторів фемінізму в Україні (1856-1940)).
20. Вулиця Марії Раскової — Шовкопрядна.
21. Вулиця Маршала Андрія Єрьоменка — Книжкова.
22. Вулиця Маршала Івана Конєва — Кирила Розумовського (Кирило Розумовський (1728-1764) — військовий, політичний та державний діяч, останній гетьман Війська Запорізького (1750—1764)).
23. Вулиця Маршала Кирила Мерецкова — Кирилівська.
24. Вулиця Маршала Костянтина Рокоссовського — Барвінкова.
25. Вулиця Маршала Миколи Крилова — Котеджна.
26. Вулиця Маршала Павла Рибалка — Івана Богуна (Іван Богун (1618-1664) — видатний український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини, соратник Богдана Хмельницького, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький).
27. Вулиця Маршала Родіона Малиновського — Володимира Мономаха (Володимир Мономах (1053-1125) — великий князь київський. Засновник князівської гілки Мономаховичів. Організатор успішних походів проти половців).
28. Вулиця Маршала Семена Тимошенка — Всеволода Нестайка (Всеволод Нестайко (1930-2014) — український письменник-прозаїк, класик сучасної української дитячої літератури).
29. Вулиця Митрофана Недєліна — Миколи Аркаса (Микола Аркас (1852, Миколаїв, Херсонська губернія – 1909, Миколаїв) — письменник, композитор, історик, український культурно-освітній діяч, засновник і незмінний голова «Просвіти» в Миколаєві, автор опери «Катерина», «Історії України-Руси»).
30. Вулиця Михайла Булгакова — Лавандова.
31. Вулиця Михайла Водоп’янова — Фермерська.
32. Вулиця Михайла Громова — Всеволода Головчанського (Всеволод Головчанський (1946-2005) — народився в місті Первомайську Миколаївської області. Працював в Первомайському БМУ-4. Пройшов шлях від кранівника до директора підприємства. У січні 1991 року обраний головою виконавчого комітету Первомайської міської ради. Дану посаду обіймав до 1996 року. Працював начальником Первомайського управління експлуатації газового господарства. Обирався депутатом Первомайської міської та районної рад, Миколаївської обласної ради. Заслужений будівельник України (2004). Нагороджений орденом «2000-ліття Різдва Христова» 3-го ступеня, медаллю «За заслуги перед містом» (2006, посмертно)).
33. Вулиця Михайла Зощенка — Зарницької (Єфросинія Зарницька — українська театральна акторка, співачка (мецо-сопрано). Всього за сценічну кар’єру виступала у 122 містах, зіграла 125 ролей українського репертуару (1867-1936)).
34. Вулиця Моргуненка — Володимира Моргуненка (Володимир Моргуненко (1905-1937) — український педагог, під час Другої світової війни — керівник підпільної антифашистської організації «Партизанська іскра»).
35. Вулиця Олександра Белякова — Володимира Покровського (Володимир Покровський (1863-1924) — український архітектор. За проєктами Покровського зведено низку визначних будівель Харкова, зокрема, будинок Історичного музею, побудовано храми в Харківській губернії).
36. Вулиця Олександра Карпінського — Мстислава Великого (Великий князь Київський (1076)).
37. Вулиця Олександра Коротченка — Олександра Коротченка (загиблий воїн-«афганець», уродженець міста Первомайська (1985) (?)).
38. Вулиця Петра Грищенка — Квіткова.
39. Вулиця Поліни Осипенко — Хуторська.
40. Вулиця Семена Руднєва — 24 серпня.
41. Вулиця Федора Чегодаєва — Військова.
42. Вулиця 40 років Перемоги — Інститутська.
43. Вулиця Якова Лобова — Переможна.
44. Вулиця Якова Устюжаніна — Офіцерська.
45. Вулиця 1-го Травня — Сергія Параджанова (Сергій Параджанов (1924-1990) — український та вірменський кінорежисер, сценарист, композитор. Один із представників хвилі українського поетичного кіно. Започаткував в українському образотворчому мистецтві жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму).
46. Вулиця 8-го Березня — Березнева.
47. Вулиця Академіка Івана Павлова — Петра Дяченка (Петро Дяченко — український військовий діяч, командир Чорних Запорожців. Полк Чорних запорожців під керівництвом Петра Дяченка відзначився в боях під Сидоровом та за Вознесенськ та визнаний найкращим полком української армії. Полковник армії УНР (1895)).
48. Вулиця Академіка Ігоря Курчатова — Молочна.
49. Вулиця Андрія Красіна — Відважна.
50. Вулиця Антона Чехова — Нагайська.
51. Вулиця Брянська — Голтянська.
52. Вулиця Василя Жуковського — Патріотів.
53. Провулок Виборзький — Фінський.
54. Вулиця Віктора Лягіна — Колійна.
55. Вулиця Володарського — Торгова.
56. Вулиця Володимира Комарова — Таврійська.
57. Вулиця Володимира Короленка — Євгена Маланюка (Євген Маланюк (1897-1968) — письменник, публіцист, культуролог, літературний критик. Під час Української революції 1917-1921 років служив у Армії УНР).
58. Вулиця Гагаріна — Леоніда Каденюка (Леонід Каденюк (1951-2018) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший офіційний космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011), кавалер ордена «За мужність» (1998), генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем’єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики).
59. Вулиця Декабристів — Повстанців.
60. Вулиця Дем’яна Бєдного — Гійома Левассера де Боплана.
61. Вулиця Дмитра Менделєєва — Наукова.
62. Вулиця Ернста Кренкеля — Ернеста Гемінгвея.
63. Вулиця Жданова — Остафія Дашкевича (Остафій Дашкевич (1514-1536) — староста черкаський, канівський та кричівський. Частиною істориків згадується як організатор козацьких загонів, засновник та перший кошовий отаман Війська Запорізького (1508)).
64. Вулиця Знам’янська — Солов’їна.
65. Вулиця Зої Космодем’янської — Анни Ярославни (Анна Ярославна (1024) — дочка великого київського князя Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, королева Франції).
66. Вулиця Івана Крилова — Михайла Вербицького (Михайло Вербицький (1815-1870) – композитор, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»).
67. Вулиця Івана Мічуріна — Колодязна.
68. Вулиця Івана Сечєнова — Дослідненська.
69. Вулиця Карла Брюллова — Олексія Соколовського (Олексій Соколовський (1989-2015) — уродженець Первомайська, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Помічник кулеметника 93-ї окремої механізованої бригади, самовіддано загинув смертю хоробрих в ході боїв за Донецький аеропорт; нагороджений орденом «За мужність» III ступеня).
70. Вулиця Климента Тимірязєва — Володимира Липського (Володимир Липський (1863-1927) — український вчений, ботанік. Одним з перших дав науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії; описав 4 нових види, 220 нових рослин, з яких 45 названі його ім’ям).
71. Вулиця Кондратія Рилєєва — В’ячеслава Липинського (В’ячеслав Липинський (1882-1931) — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників»; за часів гетьмана Павла Скоропадського — посол України в Австрії).
72. Вулиця Костянтина Станіславського — Леоніда Бикова (Леонід Биков (1928-1979) — український актор, народний артист УССР, Всенародне визнання Бикову принесли кінофільми «В бій ідуть тільки «старики»» (1974) і «Ати-бати, йшли солдати…» (1977), за які він отримав Державну премію як режисер і актор).
73. Вулиця Лейтенанта Шмідта — Полковника Василя Совачева (Український громадський діяч, військовий лікар, доктор медицини (1924)).
74. Вулиця Лермонтова — Кобзарська.
75. Вулиця Лізи Чайкіної — Софії Галечко (Софія Галечко (1891-1918) — українська громадська та військова діячка. Брала активну участь у визвольних змаганнях 1917-1918 рр. У 1917-1918 роках служила в запасній частині — Коші Легіону Українських січових стрільців).
76. Вулиця Ломоносова — Княгині Ольги (княгиня київська, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) зійшла на київський престол. Мала єдиного (за літописом) сина Святослава та була фактичною правителькою Русі у 944-964 роках (910-969)).
77. Вулиця Льва Толстого — Паркова.
78. Вулиця Марата — Олександра Маньковського (Олександр Маньковський (1868-1946) — уродженець Первомайська; український і болгарський науковець у галузі гістології та ембріології, професор, завідувач кафедри Софійського університету).
79. Вулиця Миколи Бурденка — Ярослава Стецька (Ярослав Стецько (1912-1986) — український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН, один із ідеологів та провідників українського націоналізму, третій голова ОУНР, перший голова Антибільшовицького блоку народів. З 1941 року – перший заступник провідника ОУН(б) Степана Бандери та один з найближчих його соратників. Разом з Бандерою був автором Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.
80. Вулиця Миколи Вавілова — Оборонна.
81. Вулиця Миколи Гастелло — Павла Шандрука (Павло Шандрук (1889-1879) — український військовий діяч часів УНР, генерал-хорунжий армії УНР (1920), генерал-полковник в екзилі).
82. Вулиця Миколи Добролюбова — Синевецька.
83. Вулиця Миколи Лобачевського — Анатолія Дашевського (Анатолій Дашевський (1856-1988) — український кібернетик, один з творців першої у континентальній Європі електронно-обчислювальної машини «МЕСМ», лауреат Премії АН України).
84. Вулиця Миколи Пржевальського — Мандрівників.
85. Вулиця Михайла Глінки — Володимира Івасюка (Володимир Івасюк (1949-1979) — композитор і співак. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно)).
86. Вулиця Михайла Кутузова — Івана Миколайчука (Іван Миколайчук (1941-1987) — український кіноактор, кінорежисер, сценарист, письменник. Лауреат Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та мав дві режисерські роботи).
87. Вулиця Сергія Аксакова — Короля Данила Романовича (Данило Романович (1204-1264) — перший український король «Данило Галицький». Брав участь у битві на Калці проти монголів (1223). Після смерті батька відновив і розбудував Королівство Руське. Проводив активну дипломатичну та зовнішньополітичну діяльність на європейській арені).
88. Вулиця Андрія Андрєєва — Петра Дорошенка (Петро Дорошенко (1627-1698) — видатний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665—1676), очільник Гетьманщини (1668—1670), козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни).
89. Вулиця Михайла Тухачевського — Данила Апостола (Данило Апостол (1654-1734) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727-1734). Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682-1686, 1693-1727). Провів адміністративну, судову і земельну реформи).
90. Вулиця Молодогвардійців — Аскольда і Діра.
91. Вулиця Олега Кошового — Кошових Отаманів.
92. Вулиця Олександра Волкова — Рибальська.
93. Вулиця Олександра Герцена — Чумацький шлях.
94. Вулиця Олександра Грибоєдова — Галини Педченко (Галина Педченко (1926-2016) — уродженка Первомайського району, українська громадська діячка, поетеса. Очолювала Фонд культури та мистецтв «Ольвія»).
95. Вулиця Олександра Матросова — Наталії Полонської-Василенко (Наталія Полонська-Василенко (1884-1973) — українська науковиця, історикиня, археологиня, архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, докторка історичних наук).
96. Вулиця Олександра Невського — Святослава Хороброго (Святослав Ігорович — князь київський (938)).
97. Вулиця Олександра Островського — Раїси Кириченко (Раїса Кириченко (1943-2005) — українська співачка, член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (1943). Герой України).
98. Вулиця Олександра Пушкіна — Поетична.
99. Вулиця Олександра Суворова — Івана Сірка (Іван Сірко (1605-1680) — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях; герой українського фольклору).
100. Провулок Олексія Леонова — Космічний.
101. Вулиця Олексія Некрасова — Івана Підкови (Іван Підкова (1533-1578) — козацький кошовий отаман, молдавський господар; очільник повстання у Молдавії проти османської Туреччини).
102. Вулиця Олексія Стаханова — Гетьмана Павла Полуботка (Павло Полуботок (1660-1724) — український військовий та політичний діяч. Чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорізького (1660)).
103. Вулиця Олександра Бородіна — Юрія Дрогобича (Юрій Дрогобич (1450-1494) — освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог, вважається першим серед східнослов’янських мислителів автором друкованого твору, виданого латиною, а також першим відомим доктором медицини, який отримав науковий ступінь в європейському університеті).
104. Вулиця Омельяна Пугачова — Семена Палія (Семен Палій (1645-1710) — державний та військовий діяч Українського гетьманату, полковник Фастівського полку).
105. Вулиця Павла Нахімова — Адміральська.
106. Вулиця Павла Пестеля — Василя Капниста (Василь Капнист (1758-1823) — український письменник. Імовірний автор трактату «Історія Русів», що здобув значної популярності серед патріотично-налаштованих українців у ХІХ ст. Маршалок шляхти Полтавської губернії в 1820-1822 роках. Вів дипломатичні перемови з представниками прусських урядових кіл про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства).
107. Вулиця Патриса Лумумби — Князя Ольгерда (Ольгерд Гедимінович (1296-1377) — один з найвидатніших правителів Великого князівства Литовського (1296). Був одним із найвидатніших правителів Великого князівства Литовського. Зміг об’єднати всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських князів і магнатів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського).
108. Вулиця Первомайська — Травнева.
109. Вулиця Перова — Піщана.
110. Вулиця Петра Чайковського — Миколи Леонтовича (Микола Леонтович (1877-1921) — український композитор, хоровий диригент. Основу музичної спадщини Леонтовича становлять хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними і їх виконують всі українські хори в Україні й діаспорі).
111. Вулиця Пролетарська — Робітнича.
112. Вулиця Просьолочна — Путівна.
113. Вулиця Симашко — Любомира Гузара (Любомир Гузар (1933-2011) — український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви (2001-2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011)).
114. Вулиця Семена Дежньова — Канатна.
115. Олександра Бєляєва — Миколи Руденка (Микола Руденко (1920-2004) — український письменник (автор науково-фантастичних, філософських та поетичних творів), поет, філософ, політичний та громадський діяч, правозахисник, політв’язень радянських концтаборів. Засновник та голова Української Гельсінської Групи. Герой України (2000). Кавалер ордена Червоної Зірки, Вітчизняної війни за участь у німецько-радянській війні. Кавалер ордена «За заслуги» II ступеня, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1993)).
116. Вулиця Сергія Єсеніна — Павла Чубинського (Павло Чубинський (1839-1884) — український етнограф, автор слів Гімну України. За свої цінні наукові праці одержав низку медалей).
117. Вулиця Софії Ковалевської — Софії.
118. Вулиця Степана Разіна — Максима Залізняка (Максим Залізняк (1740-1769) — керівник гайдамацького повстання (1768-1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман. Повстанська Рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і князем смілянським; заявив про відновлення Гетьманщини).
119. Вулиця Трудової слави — Гімназійна.
120. Вулиця Федора Достоєвського — Патріотів.
121. Вулиця Федора Толбухіна — Князів Острозьких.
122. Вулиця Геннадія Гладкова — Пасічна.
123. Вулиця Валентини Гризодубової — Авіаторів.
124. Вулиця Сергія Даниліна — Василя Кука (Василь Кук (1913-2007) — український військовий діяч, один із керівників українського національно-визвольного руху, генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА з 1950 по 1954 роки, 1954 року узятий у полон військами МДБ СРСР та без вироку суду провів у в’язницях 6 років).
125. Вулиця Антона Макаренка — Василя Сухомлинського (Василь Сухомлинський (1918-1970) — видатний український педагог, публіцист, письменник, поет, Заслужений вчитель України. Твори Сухомлинського видані 53-а мовами світу загальним тиражем майже 15 млн примірників).
126. Вулиця Гвардійська — Нацгвардійська.
127. Вулиця Кустарна — Кущова.
128. Вулиця Василя Молокова — Артилерійська.
129. Вулиця Марії Єрмолової — Квітки Цісик (Квітка Цісик (1953-1998) — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Володарка низки нагород та відзнак у галузі мистецтва США).
130. Вулиця Правди — Соборності.
131. Вулиця Спартака — Гладіаторська.
132. Вулиця Челюскінців — Івана Нечуя-Левицького (Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) — український письменник, публіцист. Його праці ставлять поруч з доробками найкращих тогочасних західноєвропейських і російських письменників, відзначився так званими антиклерикальними творами).
133. Провулок Дальній — Крутий.
134. Провулок Миколи Кузнєцова — Розвідників.
135. Вулиця Загородня — Пояркова Петра Спиридоновича (Петро Поярков (1931-2021) — український промисловець і організатор виробництва, Почесний громадянин міста Первомайськ. Неодноразово обирався членом міськвиконкому, 6 скликань поспіль обирався депутатом міської ради, нагороджувався Почесними грамотами міськвиконкому, грошовими преміями, заносився на міську Дошку пошани. В 1981 році присвоєно почесне звання «Заслужений працівник транспорту Української РСР». Нагороджений ювілейною медаллю, орденом . В 1985 році за довголітню сумлінну працю нагороджений медаллю «Ветеран праці». За вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток міста Первомайська в 2009 році отримав медаль «За заслуги перед містом»).
136. Провулок Білоруський — Пантелеймона Куліша (Пантелеймон Куліш (1819-1897) — український письменник, поет, мовознавець, фольклорист, етнограф, перекладач, критик. Автор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення. Відомий як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада»).
137. Провулок Василя Сурикова — Миколи Пимоненка (Микола Пимоненко (1862-1912) — український жанровий митець, іконописець. Зробив значний внесок у створення національної школи реалістичного мистецтва).
138. Провулок Модеста Мусоргського — Володимира Коцуби (Володимир Коцуба (1924-2013) — почесний громадянин Первомайська, відмінник народної освіти, ветеран праці, учасник Другої світової війни, занесений в книгу пошани м. Миколаєва за плідну педагогічну працю по музичному вихованню молодих спеціалістів і широку пропаганду музичного мистецтва. Нагороджений Ювілейною медаллю «За доблесний труд», іншими нагородами, почесними грамотами Міністерства культури України).
139. Провулок Братський — Європейський.
140. Провулок Миколи Огарьова — Скельний.
141. Провулок Дем’яна Бєдного — Боплана.
142. Провулок Миколи Пирогова — Миколаївський.
143. Провулок Отрадний — Втішний.
144. Провулок П’ятигорський — Миргородський.
145. Провулок Самуїла Маршака — Марка Твена.
146. Провулок Василя Стасова — Гетьмана Марка Жмайла (Марко Жмайло — керівник селянсько-козацького повстання 1625 року; брав участь у Хотинській битві (1621)).
147. Провулок Чекаліна — Олександрівський.
148. Село Грушівка, вулиця 9 Травня — Травнева.
149. Село Грушівка, вулиця Гагаріна — Космонавтів.
150. Село Грушівка, вулиця Маршала Миколи Крилова — Коледжна.
151. Село Грушівка, вулиця Митрофана Недєліна — Миколи Аркаса (Микола Аркас (1852, Миколаїв, Херсонська губернія — 1909, Миколаїв) — письменник, композитор, історик, український культурно-освітній діяч, засновник і незмінний голова «Просвіти» в Миколаєві, автор опери «Катерина», «Історії України-Руси»).
152. Село Кінецьпіль, вулиця Гагаріна — Космонавтів.

Щоб бути в курсі усіх подій Первомайська та громади підписуйтесь на нас Facebook або Телеграм-канал