Наукові пошуки юристів Університету імені Пилипа
Відбулося підсумкове засідання студентського наукового гуртка «Правова держава: сучасний стан та перспективи становлення», що діє в межах державної наукової теми кафедри права факультету економіки і права Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика. На засіданні були обговорені і рекомендовані до публікації у вітчизняному фаховому науковому виданні категорії Б одноосібні наукові статті завідувача кафедри права О.А. Кириченка «Мегакогнітивне розуміння ступеневого сутнісного видового поділу юридичних фактів, правопорушень та юридичної відповідальності» і доцента кафедри права О.М. Бідей «Розвиток інноваційного розуміння сутності, базисних ознак, видового поділу та іншої класифікації вогнепальної зброї і боєприпасів та слідів протиправного поводження з ними».
У контексті мегакогнітивних положень наукових статей здобувачі вищої освіти університету за першим (бакалаврським ) рівнем А.С. Бистрицька, Д.С. Говорова і К.Е. Тарасова підготували співдоповіді із представлення основних вітчизняних і закордонних підходів до традиційного розуміння відповідних проблем юриспруденції.
Поряд з цим на засіданні наукового гуртка були презентовані заяви до Національного органу інтелектуальної власності Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на державну реєстрацію авторського права у червні цього року на одноосібні наукові статті «Кириченко О.А. та «Бідей О.М., що були опубліковані у попередніх випусках вітчизняного фахового наукового видання категорії Б. На прикладі заяв здобувачі вищої освіти були ознайомлені з тонкощами заповнення, сплати держмита і подачі такого роду документів із захисту авторських і суміжних прав у сфері юриспруденції.
Дуалістичний науково-освітянський характер засідання студентського наукового гуртка в черговий раз підтвердив високу ефективність даної форми набуття здобувачами вищої освіти МКУ імені Пилипа Орлика належних доктринальних, прикладних та аналітичних компетентностей у контексті отримання базисної і супутньої юридичної освіти.
Рівень мегакогнітивного мислення дає підстави належним чином оцінити результати однієї з он-лайн лекцій професора Університетського коледжу Лондону Роуз Лаккін на тему «Зміцнення української вищої освіти : орієнтація в революції ШІ у викладанні та навчанні», що відбулася за участі біля 5 тис. слухачів. О.А. Кириченко започаткував дискусію із гострої необхідності заміни професійне некомпетентної назви «Штучний інтелект (ШІ)» на вислів «Роботизація (автоматизація, модель) актів реалізації інтелекту (РАРІ)». По-перше, Людина неспроможна перевершити Бога чи, мегакогнітивне – власне Самоорганізацію Природи, і створити ШІ. По-друге, Інтелект чи Свідомість : «найвища, властива тільки Людині, форма узагальненого відображення дійсності» (Огінова І.О. та ін. Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі), с. 284). По-третє, за логікою штучне власне інтелектування принципово неможливе : Людина нездатна вийти за межі своїх же можливостей, хоча Людина спроможна роботизувати (автоматизувати, змоделювати) певні акти реалізації інтелекту (РАРІ), і лише до тієї межі, що має сама і ніколи не зможе перевершити цю межу і створити так званий ШІ. Інша річ, що в процесі такої роботизації актів, перш за все, інтелектуальної діяльності людини сама Людина може припуститися тих чи інших помилок, в наслідок чого так би мовити Інтелектуальний робот також може вийти з-під контролю Створювача. Вчетверте, чи можна погодитися із появою ще приблизно 200 тис. років тому Людини власне Розумної – Homo sapiens, якщо, наприклад, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) станом на кінець 2023 р. кожен десятий на Планеті Земля (фактично брат чи сестра) голодував, а згідно звіту Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальні світові військові витрати у 2023 р. сягнули близько 2, 5 трильйона $ !!!??? Вп’яте, сутність навіть роботизації окремих інтелектуальних функцій, тим більше за існуючих умов так званого «самонавчання», цілковито залежить від того, яким якості і змісту матеріалом насичуються такого роду системи, що дозволяє формувати свідомість необмежено широких мас населення тими «структурами», які знаходяться за межами держави і, зрозуміло, в інтересах цих «структур», а не держави-користувача ШІ. І нарешті, вшосте, лектор й сама називала низку істотних ризиків із використанням ШІ сучасного типу : а) ШІ може не покращити можливості інтелекту Людини, а навпаки, особливо в контексті новітніх розробок ШІ; б) вже є друге покоління ШІ з машинним навчанням у вигляді нейронних мереж і ця система непрозора, може робити помилки, причини яких Людина вже не може з’ясувати, на відміну від ШІ попереднього покоління, що у повному обсязі закладався лише Людиною у вигляді відповідних програм, за яким можна було виявити ті чи інші помилки чи питання. Тому ШІ попереднього покоління був повністю прозорий, діяв на основі фактично написаних для відповідного завдання програмах; в) компанії із розробки новітніх моделей ШІ дуже потужно тиснуть на освітян, щоб ті купували їхній продукт, для роботи з яким треба створювати ще й відповідну інфраструктуру, і кожна нова розробка ШІ видається ще менш прозорою за попередню; г) ШІ та інтелект Людини зовсім різні. ШІ ніколи не зможе зробити те, що підсиль лише інтелекту Людини. Тому ШІ має робити більш простіші завдання, які він може зробити швидше і ефективніше; та ін. Звідси, «мавпа із гранатою» у порівнянні із не прогнозованим впровадженням ШІ у вигляді нейронних мереж із машинним навчанням може виявитися для людства ще й не абияким подарунком !!!???