Код Півдня: Від імперських міфів до символів незламності. Яким буде новий герб Миколаївщини?

Герб — це не просто кольорова картинка на офіційних бланках чи табличках державних установ. Це візуальний паспорт регіону, його генетичний код, який транслює у світ відповіді на головні питання: хто ми, звідки ми йдемо і якими цінностями живемо.

Сьогодні Миколаївщина стоїть на порозі історичного рішення: область готується змінити свій головний символ, попрощавшись із нав’язаними наративами минулого. Обласна рада винесла на громадське обговорення три концептуальні варіанти нового герба. Пропонуємо розібратися, що не так зі старим символом, які приховані сенси закладені в нові ескізи та чому це відбувається саме зараз.

Чому назріла зміна

Нинішній герб Миколаївської області був затверджений ще у 2001 році. Здавалося б, часи незалежності, проте візуально він залишився міцно прив’язаним до епохи Російської імперії. Зокрема, на ньому присутні архієрейська митра та золоті посохи — елементи, що використовувалися в гербах імперських церковних і адміністративних структур.

Сьогодні, коли Миколаївщина стала справжнім «щитом Півдня», ці символи виглядають не просто застарілими, а чужими. Як зазначив голова облради Антон Табунщик, мета оновлення — створити символіку, яка відображатиме справжню, глибоку українську історію краю та героїзм сучасної війни. Це процес деколонізації у дії: ми відкидаємо чуже і повертаємо своє.

Три бачення майбутнього: розбір нових концептів

Кожен із трьох представлених варіантів має свою унікальну філософію, проте всі вони об’єднані спільною географічною рисою — двома синіми хвилями внизу, які символізують головні водні артерії краю: Південний Буг та Інгул, а також вихід до Чорного моря.

Варіант 1. Традиції, віра та таврійський розпис

Цей концепт є найбільш класичним та деталізованим. Головна фігура — Святий Миколай, покровитель краю, який благословляє правою рукою. Цікаво, що його лик змальований із відомого пам’ятника у Каштановому сквері Миколаєва.

• Історичні акценти: Козацький хрест (шана Запорозькому козацтву) та восьмикутна зоря.
• Багатство краю: Щит обрамлений пшеницею, соняшниками, дубовим листям та виноградними гронами. Присутні також якорі та маяки.
• Особливість: Елементи виконані у стилі таврійського розпису, який нещодавно поповнив Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України. Це дуже сильний локальний маркер.

Варіант 2. Антична міць та спадок Ольвії

До розробки цього концепту долучилися військові (морпіхи та бійці 3-го армійського корпусу ЗСУ). Він вийшов дуже лаконічним, потужним і войовничим. В його основі — звернення до античної історії Ольвійського поліса та Скіфії.

• Символи влади: Золотий щит перетинають скіфські атрибути — сокира-скіпетр, лук і бойовий пояс із чашею.
• Сенс: Автори проводять пряму паралель між скіфо-еллінським союзом, який розбив війська македонського полководця Зопіріона у 331 році до н. е., та подіями 2022 року, коли сучасні воїни зламали зуби російській армії на Миколаївщині.

Варіант 3. Лицарі степу та Бугогардівська паланка

Третій ескіз — це майстерне поєднання античності, козацтва та сучасності. На синьому тлі розташовані антична амфора, козацький спис та срібний морський якір.

• Головний акцент: У центрі композиції — червоний щиток зі срібним оленем. Це не просто красива тварина. Це автентична емблема Бугогардівської паланки Війська Запорозького (1734–1775 роки).
• Сучасний контекст: Цього ж оленя сьогодні з гордістю носять на своїх шевронах воїни 123-ї окремої бригади ТрО, які стали на захист Миколаєва з перших днів повномасштабного вторгнення. Олень символізує відвагу та відродження, а кольори — мудрість (синій) та шляхетність (червоний).

Цікаво, що процес зміни візуальної ідентичності на Миколаївщині зараз має комплексний характер. Паралельно з областю, про зміну власного герба заговорили і в обласному центрі.

Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич нещодавно ініціював конкурс на новий герб міста. Причина схожа: на нинішньому гербі Миколаєва зображена галера без вітрил. 

З історичної точки зору, галера з веслами — це символ рабської, каторжної праці.

 “Ми не раби-веслярі,” — наголосив мер, зазначивши, що місту вільних людей такі символи не потрібні. Крім того, обговорюється перенесення Дня міста на 22 травня (День літнього Миколи), щоб відійти від радянської традиції святкувань у вересні.

Твоє слово вирішальне

Громадське обговорення щодо нового герба області триватиме до  17 березня 2026 року. Свої зауваження та пропозиції кожен житель області може надіслати на пошту gerb.mkobl@gmail.com. Лише після цього обласна рада винесе фінальний варіант на голосування депутатів.