Підвищення кваліфікації – елемент фахової компетентності викладачів
Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри права Олександр Кириченко пройшов Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації за напрямком «Підготовка правоохоронців зі спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» нової формації : напрями освітнього та наукового забезпечення». Захід провели Одеський державний університет внутрішніх справ та Центр українсько-європейського наукового співробітництва.
Варто також відмітити і інші результати професора у напрямку позаформальної освіти, підвищення кваліфікації та міжнародної академічної мобільності.
Олександр Анатолійович сертифікований за напрямками «Академічна доброчесність : онлайн-курс для викладачів», що проходив у межах проекту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти»; «Медіація і право» – в Українській академії медіації; «Зміцнення української вищої освіти : орієнтація в революції ШІ у викладанні та навчанні» – від Національного університету фізичного виховання і спорту; «Advances in Science, Technology, and Society»» – у м. Oxford, United Kingdom; «Створення інклюзивного університетського клімату» – у межах програми Еразмус+Жана Моне; «Science and information technologies in the modern world» – м. Athens, Greece; «Global Trends in the Development of Information Technology and Science» у м. Stockholm, Sweden.
Робота на перспективу також ведеться – позаду екватор тренінгів з підвищення кваліфікації на тему Soft skills у вищій освіті: експертиза ЄС», що реалізується в межах грантового освітнього проекту Hub of the EU solutions (HEUS) при» Національному університеті «Острозька академія». У рамках цього заходу прийняті до друку науково-методичні доповіді професара, як одноосібні, так і у співавторстві зі здобувачами.
Як зазначає Олександр Кириченко, науково-педагогічні працівники кафедри права та здобувачі не відстають і теж мають не менш вражаючі результати, що створює належні умови для забезпечення найбільш якісного і різноаспектного здійснення освітянської діяльності з надання та отримання як базисної, так й супутньої вищої юридичної освіти.
У процесі он-лайн лекції почесного професора Університетського коледжу Лондону, Великобританія, Роуз Лаккін «Зміцнення української вищої освіти : орієнтація в революції ШІ у викладанні та навчанні» за участю біля 5 тис. учасників О.А. Кириченко започаткував дискусію із необхідності заміни професійне некомпетентної назви «Штучний інтелект (ШІ)» на вислів «Автоматизація актів реалізації інтелекту (ААРІ)» або «Модель актів реалізації інтелекту (МАРІ)» у силу наступних причин. По-перше, людина неспроможна перевершити Бога чи, мегакогнітивне – власне Природу, і створити саме штучний інтелект. По-друге, тільки Людина гіпотетично є носієм власне Інтелекту чи Свідомості : «найвищої, властивій тільки людині, форми узагальненого відображення дійсності» (Огінова І.О. та ін. Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі), с. 284). По-третє, за логікою штучне власне інтелектування принципово неможливе, оскільки людина не може вийти за межі своїх же можливостей, хоча Людина фактично здатна автоматизувати чи моделювати акти реалізації інтелекту (ААРІ), (МАРІ), але лише до тієї межі, що має сама і ніколи не зможе перевершити цю межу і створити так званий штучний інтелект (ШІ). Інша річ, що в процесі такої автоматизації чи моделювання актів, перш за все, інтелектуальної діяльності людини сама Людина може припуститися тих чи інших помилок, в наслідок чого його інтелектуальна модель також може вийти з під його контролю. Вчетверте, сутність навіть автоматизації чи моделювання окремих інтелектуальних функцій, тим більше за існуючих умов так званого «самонавчання», цілковито залежить від того, якої якості і змісту матеріалом насичуються такого роду системи і тому дозволяє формувати свідомість необмежено широких мас населення тими «структурами», що знаходяться за межами держави і, зрозуміло, в інтересах цих «структур», а не держави-користувача певної інтелектуальної моделі чи автомату. І нарешті, вп’яте, лектор Роуз Лаккін й сама назвала наступні істотні ризики із використанням ШІ сучасного типу : а) він може не покращити можливості інтелекту людини, а навпаки, особливо це важливо в контексті новітніх розробок штучного інтелекту; б) вже є друге покоління ШІ, якому притаманне машинне навчання у вигляді нейронних мереж і ця система непрозора, може робити помилки, причини яких людина вже не може з’ясувати, на відміну від ШІ попереднього покоління, що у повному обсязі закладався лише людиною у вигляді відповідних програм, за яким можна було виявити ті чи інші помилки чи питання і тому ШІ попереднього покоління був повністю прозорий, тому що він діяв на основі фактично написаних для відповідного завдання комп’ютерних програмах; в) компанії із розробки новітніх моделей ШІ дуже потужно тиснуть на освітян, щоб ті купували їхній продукт, для роботи з яким треба створювати ще й відповідну інфраструктуру, і кожна нова розробка ШІ видається ще менш прозорою за попередню; г) ШІ та інтелект Людини зовсім різні і ШІ ніколи не зможе зробити те, що підсиль лише інтелекту Людини, а тому ШІ має робити більш простіші завдання, які він може зробити швидше і ефективніше; та ін.
У процесі он-лайн лекції професора Університетського коледжу Лондону Роуз Лаккін «Зміцнення української вищої освіти : орієнтація в революції ШІ у викладанні та навчанні» за участю біля 5 тис. учасників О.А. Кириченко започаткував дискусію із необхідності заміни професійне некомпетентної назви «Штучний інтелект (ШІ)» на вислів «Автоматизація актів реалізації інтелекту (ААРІ)» або «Модель актів реалізації інтелекту (МАРІ)» у силу наступних причин. По-перше, людина неспроможна перевершити Бога чи, мегакогнітивне – власне Природу, і створити саме ШІ. По-друге, тільки Людина гіпотетично є носієм власне Інтелекту чи Свідомості : «найвищої, властивій тільки людині, форми узагальненого відображення дійсності» (Огінова І.О. та ін. Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі), с. 284). По-третє, за логікою штучне власне інтелектування принципово неможливе, оскільки людина не може вийти за межі своїх же можливостей, хоча Людина фактично здатна автоматизувати чи моделювати акти реалізації інтелекту (ААРІ), (МАРІ), але лише до тієї межі, що має сама і ніколи не зможе перевершити цю межу і створити так званий ШІ. Інша річ, що в процесі такої автоматизації чи моделювання актів, перш за все, інтелектуальної діяльності людини сама Людина може припуститися тих чи інших помилок, в наслідок чого його інтелектуальна модель також може вийти з-під його контролю. Вчетверте, сутність навіть автоматизації чи моделювання окремих інтелектуальних функцій, тим більше за існуючих умов так званого «самонавчання», цілковито залежить від того, якої якості і змісту матеріалом насичуються такого роду системи, що дозволяє формувати свідомість необмежено широких мас населення тими «структурами», які знаходяться за межами держави і, зрозуміло, в інтересах цих «структур», а не держави-користувача ШІ. І нарешті, вп’яте, лектор Роуз Лаккін й сама назвала наступні істотні ризики із використанням ШІ сучасного типу : а) він може не покращити можливості інтелекту людини, а навпаки, особливо це важливо в контексті новітніх розробок штучного інтелекту; б) вже є друге покоління ШІ, якому притаманне машинне навчання у вигляді нейронних мереж і ця система непрозора, може робити помилки, причини яких людина вже не може з’ясувати, на відміну від ШІ попереднього покоління, що у повному обсязі закладався лише людиною у вигляді відповідних програм, за яким можна було виявити ті чи інші помилки чи питання і тому ШІ попереднього покоління був повністю прозорий, тому що він діяв на основі фактично написаних для відповідного завдання комп’ютерних програмах; в) компанії із розробки новітніх моделей ШІ дуже потужно тиснуть на освітян, щоб ті купували їхній продукт, для роботи з яким треба створювати ще й відповідну інфраструктуру, і кожна нова розробка ШІ видається ще менш прозорою за попередню; г) ШІ та інтелект Людини зовсім різні і ШІ ніколи не зможе зробити те, що підсиль лише інтелекту Людини, а тому ШІ має робити більш простіші завдання, які він може зробити швидше і ефективніше; та ін.
У процесі он-лайн лекції професора Університетського коледжу Лондону Роуз Лаккін «Зміцнення української вищої освіти : орієнтація в революції ШІ у викладанні та навчанні» за участю біля 5 тис. учасників О.А. Кириченко започаткував дискусію із необхідності заміни професійне некомпетентної назви «Штучний інтелект (ШІ)» на вислів «Автоматизація актів реалізації інтелекту (ААРІ)» або «Модель актів реалізації інтелекту (МАРІ)». По-перше, Людина неспроможна перевершити Бога чи, мегакогнітивне – власне Природу, і створити саме ШІ. По-друге, Інтелект чи Свідомість : «найвища, властива тільки Людині, форма узагальненого відображення дійсності» (Огінова І.О. та ін. Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі), с. 284). По-третє, за логікою штучне власне інтелектування принципово неможливе : Людина не може вийти за межі своїх же можливостей, хоча Людина здатна автоматизувати чи моделювати певні акти реалізації інтелекту (ААРІ), (МАРІ) і лише до тієї межі, що має сама і ніколи не зможе перевершити цю межу і створити так званий ШІ. Інша річ, що в процесі такої автоматизації чи моделювання актів, перш за все, інтелектуальної діяльності людини сама Людина може припуститися тих чи інших помилок, в наслідок чого його інтелектуальна модель також може вийти з-під його контролю. Вчетверте, сутність навіть автоматизації чи моделювання окремих інтелектуальних функцій, тим більше за існуючих умов так званого «самонавчання», цілковито залежить від того, якої якості і змісту матеріалом насичуються такого роду системи, що дозволяє формувати свідомість необмежено широких мас населення тими «структурами», які знаходяться за межами держави і, зрозуміло, в інтересах цих «структур», а не держави-користувача ШІ. І нарешті, вп’яте, лектор й сама називала низку істотних ризиків із використанням ШІ сучасного типу : а) ШІ може не покращити можливості інтелекту Людини, а навпаки, особливо в контексті новітніх розробок ШІ; б) вже є друге покоління ШІ з машинним навчанням у вигляді нейронних мереж і ця система непрозора, може робити помилки, причини яких Людина вже не може з’ясувати, на відміну від ШІ попереднього покоління, що у повному обсязі закладався лише Людиною у вигляді відповідних програм, за яким можна було виявити ті чи інші помилки чи питання. Тому ШІ попереднього покоління був повністю прозорий, діяв на основі фактично написаних для відповідного завдання програмах; в) компанії із розробки новітніх моделей ШІ дуже потужно тиснуть на освітян, щоб ті купували їхній продукт, для роботи з яким треба створювати ще й відповідну інфраструктуру, і кожна нова розробка ШІ видається ще менш прозорою за попередню; г) ШІ та інтелект Людини зовсім різні. ШІ ніколи не зможе зробити те, що підсиль лише інтелекту Людини. Тому ШІ має робити більш простіші завдання, які він може зробити швидше і ефективніше; та ін