День вишиванки як інструмент культурного спротиву в умовах війни

15 травня Україна традиційно відзначає День вишиванки — свято, яке з 2006 року трансформувалося з ініціативи студентської молоді у масштабний культурний рух. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, це свято набуває нових сенсів — від символічного акту національної ідентичності до форми ненасильницького опору.

День вишиванки був започаткований у Чернівцях як заклик зберігати українські традиції через носіння етнічного одягу. З часом ініціатива поширилась по всій країні та за її межами, залучаючи українців у діаспорі. Після 2014 року, а особливо з початку повномасштабної агресії Росії в 2022 році, вишиванка почала розглядатися не лише як етнічний символ, а й як елемент культурної самоідентифікації у протистоянні російській політиці асиміляції та знищення української спадщини.

Українська вишиванка — не просто предмет гардеробу, а складний культурний код, який акумулює в собі елементи історії, релігії, етнографії та родової пам’яті. Символіка орнаментів і кольорів вишиванок має глибоке значення. У традиційній культурі кожен елемент — від хреста до кола — виконував оберігальну функцію. Схожу символіку мають і дівочі вінки, де кожна стрічка втілює певну ідею — землю, сонце, мудрість, здоров’я тощо.

У 2024 році День вишиванки вперше офіційно присвячено окупованим Росією українським територіям. Це свідчить про зміщення акцентів з етнокультурного на політико-культурний вимір. Світовий Конґрес Українців закликав одягнути вишиванку як жест солідарності з мешканцями тимчасово окупованих регіонів, які позбавлені можливості відкрито демонструвати свою національну приналежність. Таким чином, вишиванка стає не лише маркером культури, а й формою символічного спротиву.

Попри небезпеку знецінення символів через масовість, День вишиванки залишається потужним інструментом національної єдності. Він об’єднує українців незалежно від місця проживання чи політичних поглядів, формує спільне почуття ідентичності та підтримки. Це свято активно підтримується освітніми установами, державними органами та громадськими організаціями, що свідчить про його глибоку інтеграцію у суспільне життя.

В умовах гібридної війни, де атакам піддається не лише територія, а й культура, День вишиванки виступає як м’яка форма опору. Він є нагадуванням про те, що українська ідентичність живе не лише у символах, а й у щоденних діях. Збереження традицій через сучасні інтерпретації — це частина ширшої боротьби за право на існування як окремої нації.

День вишиванки у Первомайську! Як жителі ставляться до символа України?

Яскраві вишиванки та щирі емоції!

Запитали у дітей та дорослих, що для них означає цей символ української ідентичності.

Дивіться, як мешканці нашого міста діляться своїми думками, гордістю та любов’ю до традицій.